Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Antonyak H$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Kushkevych I. V. Activity of periplasmic hydrogenase of the intestinal sulfate-reducing bacteria [Електронний ресурс] / I. V. Kushkevych, H. L. Antonyak // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 2. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_2_6 | ||
| 2. | 
Kushkevych I. V. Kinetic properties of adenosine triphosphate sulfurylase of intestinal sulfate-reducing bacteria [Електронний ресурс] / I. V. Kushkevych, H. L. Antonyak, M. Bartoš // The Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol. 86, № 6. - С. 129-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_6_15 Досліджено питому активність та кінетичні властивості АТР-сульфурилази в безклітинних екстрактах кишкових бактеріальних штамів Desulfovibrio piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9. Використано мікробіологічні, біохімічні, біофізичні та статистичні методи досліджень. Визначено оптимальну температуру (35 C) і pH 8,0 - 8,5 для ензиматичної реакції. Проведено кінетичний аналіз властивостей АТР-сульфурилази. Визначено початкову (миттєву) швидкість реакції, максимальну кількість продукту реакції, час реакції (період напіврозпаду - насиченість) і максимальну швидкість АТР-сульфурилазної реакції. Обчислено константи Міхаеліса для ензиматичної реакції обох кишкових бактеріальних штамів D. piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9. | ||
| 3. | 
Kushkevych I. V. Activity and kinetic properties of superoxide dismutase of the sulfate-reducing bacteria Desulfovibrio piger Vib -7 and Desulfomicrobium sp. Rod -9 [Електронний ресурс] / I. V. Kushkevych, H. L. Antonyak, R. V. Fafula // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 4. - С. 26-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_4_5 Аденозин-5'-фосфосульфат (АПС) редуктаза та кінетичні властивості цього ферменту кишкових сульфатвідновлювальних бактерій Desulfovibrio piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9 ніколи не були добре охарактеризовані й досі недосліджені. Досліджено активність дисиміляційної АПС-редуктази у безклітинних екстрактах кишкових відновлювальних бактерій D. piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9, виконано кінетичний аналіз реакції досліджуваного ферменту. Використано мікробіологічні, біохімічні та біофізичні методи досліджень, а також застосовано статистичну обробку результатів; одержані результати порівняні з даними літератури. Досліджено активність дисиміляційної АПС-редуктази сульфатвідновлювальних бактерій, виділених з кишечника людини. Найвища активність цього ферменту (0,34 +- 0,029 <$E roman {U~times~мг sup -1}> білка) виміряна у безклітинному екстракті, одержаного з клітин D. piger Vib-7, а ніж зі штаму Desulfomicrobium sp. Rod-9 (0,22 - 0,018 <$E roman {U~times~мг sup -1}> білка). Визначено оптимальну температуру (+35 C) і pH (8,0) для реакції досліджуваного ферменту. Проведено аналіз кінетичних властивостей бактеріальної АПС-редуктази. Досліджено активність АПС-редуктази, початкову (миттєву) швидкість реакції і максимальну швидкість АПС-редуктазної реакції в обох бактеріальних штамів D. piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9. Визначено константи Міхаеліса для ферментативної реакції (4,33 +- 0,47 і 3,57 +- 0,32 мМ для D. piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9, відповідно). Результати досліджень можуть бути перспективними для з'ясування етіологічної ролі цих бактерій у розвитку запальних захворювань кишечника людини і тварин.Досліджено активність супероксиддисмутази безклітинних екстрактів Desulfovibrio piger Vib-7 і Desulfomicrobium sp. Rod-9, виділених з товстого кишечника людини, і проведено аналіз кінетичних властивостей ензиматичної реакції. Використано мікробіологічні, біохімічні, біофізичні методи досліджень і методи статистичної обробки результатів. Досліджено питому активність супероксиддисмутази сульфатвідновлювальних бактерій. Показано вплив різної температури, pH та концентрації субстрату на активність досліджуваного ензиму. На основі експериментальних даних, проведено аналіз кінетичних властивостей супероксиддисмутази досліджуваних бактеріальних штамів. Розраховано початкову (миттєву) швидкість реакції (V | ||
| 4. | 
Antonyak H. L. Iodine in abiotic and biotic environments [Електронний ресурс] / H. L. Antonyak, N. E. Panas, O. I. Pershyn, A. I. Polishchuk, N. K. Hoyvanovych // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 2. - С. 117-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_2_13 Йод, мікроелемент, що належить до галогенів, є природним компонентом навколишнього середовища. Проте розподіл йоду в різних компартментах природного середовища нерівномірний: його вміст невисокий у грунтотвірних гірських породах, грунтах і континентальних водах, але значно більший у морському середовищі та багатих на органічну речовину осадових породах. Йод широко розповсюджений у біосфері та міститься практично в усіх організмах, і евкаріотах, і прокаріотах. У людини і хребетних тварин йод використовується насамперед у процесах синтезу гормонів щитоподібної залози, які беруть участь у регуляції клітинного метаболізму та життєво важливих функцій організму. У людини неадекватне споживання йоду може призводити до серйозних проблем зі здоров'ям через дисфункцію щитоподібної залози та недостатнє утворення тиреоїдних гормонів (ендемічний зоб, неврологічні аномалії, когнітивні розлади, порушення фізичного розвитку та ін.). Багато інших груп біоти, які населяють різні екосистеми, здатні ефективно концентрувати йод з абіотичних середовищ і синтезувати різноманітні йодовмісні органічні сполуки. Деякі з цих сполук можуть виконувати метаболічні та сигнальні функції в організмах, які їх продукують, а інші, такі як леткі галогеновуглеводні, беруть участь у перенесенні йоду з морського та наземного середовища в атмосферу. Отже, наземні, грунтові та водяні організми (зокрема, мікроорганізми), які нагромаджують, метаболізують і випаровують йод, опосередковують процеси біотрансформації елемента у природному середовищі та сприяють його глобальному циклу. Морські організми (водорості, безхребетні) ефективніше концентрують йод у порівнянні з наземною біотою. Бурі водорості роду Laminaria - найпотужніші акумулятори йоду серед усіх живих систем. Проаналізовано розподіл йоду в абіотичному та біотичному середовищах і залучення біотичних процесів у біогеохімічний цикл цього елемента. | ||
| 5. |
Polishchuk A. I. Accumulation of heavy metals in gametophytes of the epilithic mosses [Електронний ресурс] / A. I. Polishchuk, H. L. Antonyak // Біологічні студії. - 2019. - Т. 13, № 2. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2019_13_2_5 Важкі метали належать до небезпечних забруднювачів атмосфери, які потрапляють у навколишнє середовище переважно внаслідок промислової діяльності і транспортного навантаження. Забруднення повітря металами становить істотний ризик здоров'ю людини та стану біоти в урбоекосистемах. Тому важливе значення має екологічний моніторинг забруднення повітря металами з використанням видів біоіндикаторів. Мохоподібні, здатні накопичувати важкі метали, широко використовують як біоіндикатори стану довкілля та біомонітори рівня забруднення металами атмосферного повітря. Однак здатність епілітних мохів, розповсюджених на території міст, до акумуляції металів вивчена недостатньою мірою. Мета роботи - дослідити рівень акумуляції важких металів у гаметофітах мохів Rhynchostegium murale і Schistidium apocarpum, зібраних у м. Львові, та проаналізувати зв'язок між рівнем антропогенного навантаження та накопиченням металів у цих видах бріофітів. На території досліджень були вибрані дві забруднені ділянки у південній частині міста й одна ділянка у Стрийському парку, яку приймали за контроль. Концентрацію металів (Cr, Mn, Ni, Pb і Zn) у рослинних зразках визначали атомно-абсорбційною спектрофотометрією за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра C-115PK Selmi. Результати опрацьовували з використанням статистичних методів. У процесі досліджень встановлено різний рівень накопичення металів у мохах Rhynchostegium murale та Schistidium apocarpum. Залежно від концентрації у гаметофітах обох видів мохів, досліджувані метали можна розташовувати у такому порядку: Mn >> Zn >> Cr >> Ni >> Pb. Однак вміст Mn і Zn у гаметофіті моху S. apocarpum значно вищий, ніж у гаметофіті R. murale. У гаметофітах обох видів мохів, зібраних у районах південної частини м. Львова, які зазнають промислового і транспортного навантаження, встановлено вірогідно більшу концентрацію Pb, а в гаметофіті R. murale - ще й підвищений вміст Mn, ніж у рослинному матеріалі, зібраному на парковій території. Результати дослідження свідчать про те, що інтенсивність акумуляції важких металів у гаметофітах епілітних мохів може відображати рівень забруднення атмосфери металами в міських районах, які зазнають техногенного навантаження.Різні види транспорту належать до основних джерел забруднення довкілля важкими металами (ВМ) та іншими забруднювачами. Відомо, що бріофіти накопичують ВМ; проте метаболічні зміни в цих рослинах за умов акумуляції металів вивчені недостатньо. Мета роботи - проаналізувати акумуляцію ВМ, процес пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ензимів антиоксидантної системи в гаметофіті моху Didymodon rigidulus Hedw., зібраного в міських районах з інтенсивним рухом автомобільного та залізничного транспорту. Пагони моху збирали на трьох ділянках у м. Львів (Україна). Ділянку 1 (контроль) вибрали в парковій зоні; ділянки 2 і 3 - у районах з інтенсивним автомобільним і залізничним рухом відповідно. Концентрацію хрому (Cr), нікелю (Ni), свинцю (Pb) і цинку (Zn) у рослинному матеріалі визначено методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Рівень продуктів ПОЛ, а саме гідропероксидів ліпідів і речовин, які реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-активні продукти), а також супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну активність визначено стандартними методами. Результати опрацьовано методами варіаційної статистики. За рівнем акумуляції в гаметофіті моху D. rigidulus, зібраного у парковій зоні (ділянка 1), досліджувані метали можна розташувати в такому порядку: Zn >> Cr >> Ni >> Pb. У пагонах D. rigidulus, зібраних на ділянці 2, виявлено більший рівень накопичення Pb, Zn і Ni (у 2,27, 1,78 і 1,45 разу відповідно), а на ділянці 3 - вищий вміст Pb і Zn (у 1,8 і 1,67 разу відповідно) у порівнянні з рослинами, зібраними в парковій зоні. У зразках моху з цих ділянок не виявлено істотних відмінностей у концентрації Cr у порівнянні з контролем. Концентрація гідропероксидів ліпідів у пагонах моху, відібраних на ділянках 2 і 3, була відповідно в 4,26 і 3,75 разу більша від контролю, а утворення ТБК-активних продуктів було інтенсивнішим у рослинному матеріалі з ділянки 2, ніж із контрольної ділянки. СОД і каталазна активність була вірогідно більшою в пагонах D. rigidulus із ділянки 2 у порівнянні з контрольною ділянкою, проте активність обох ферментів у зразках моху з ділянки 3 істотно не перевищувала контрольний рівень. Результати дослідження свідчать, що навантаження на навколишнє середовище, створюване автомобільним і залізничним транспортом, сприяє накопиченню ВМ, особливо Zn і Pb, у гаметофіті моху D. rigidulus. За таких умов у клітинах D. rigidulus зростає інтенсивність процесів ПОЛ, що виразніше виявляється у пагонах моху на ділянці з інтенсивним автомобільним рухом. Активацію антиоксидантних ензимів (СОД і каталази), виявлено в клітинах моху, що росте на цій ділянці, може відігравати важливу роль у захисті клітин бріофітів від оксидативного стресу, спричиненого накопиченням ВМ. | ||
| 6. |
Lesiv M. S. Aquatic macrophytes: ecological features and functions [Електронний ресурс] / M. S. Lesiv, A. I. Polishchuk, H. L. Antonyak // Біологічні студії. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 79-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2020_14_2_9 | ||
| 7. |
Olijnyk Ch. M. Aflatoxin B1 effect and therapeutic action of enterosorbents on nitric oxide system in animal cells [Електронний ресурс] / Ch. M. Olijnyk, H. L. Antonyak // Біологія тварин. - 2015. - Т. 17, № 3. - С. 192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2015_17_3_70 | ||
| 8. |
Polishchuk A. I. Accumulation of heavy metals and antioxidant defense system in the gametophyte of Didymodon rigidulus Hedw. in areas with high traffic loads [Електронний ресурс] / A. I. Polishchuk, H. L. Antonyak // Біологічні студії. - 2021. - Т. 15, № 3. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2021_15_3_7 Важкі метали належать до небезпечних забруднювачів атмосфери, які потрапляють у навколишнє середовище переважно внаслідок промислової діяльності і транспортного навантаження. Забруднення повітря металами становить істотний ризик здоров'ю людини та стану біоти в урбоекосистемах. Тому важливе значення має екологічний моніторинг забруднення повітря металами з використанням видів біоіндикаторів. Мохоподібні, здатні накопичувати важкі метали, широко використовують як біоіндикатори стану довкілля та біомонітори рівня забруднення металами атмосферного повітря. Однак здатність епілітних мохів, розповсюджених на території міст, до акумуляції металів вивчена недостатньою мірою. Мета роботи - дослідити рівень акумуляції важких металів у гаметофітах мохів Rhynchostegium murale і Schistidium apocarpum, зібраних у м. Львові, та проаналізувати зв'язок між рівнем антропогенного навантаження та накопиченням металів у цих видах бріофітів. На території досліджень були вибрані дві забруднені ділянки у південній частині міста й одна ділянка у Стрийському парку, яку приймали за контроль. Концентрацію металів (Cr, Mn, Ni, Pb і Zn) у рослинних зразках визначали атомно-абсорбційною спектрофотометрією за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра C-115PK Selmi. Результати опрацьовували з використанням статистичних методів. У процесі досліджень встановлено різний рівень накопичення металів у мохах Rhynchostegium murale та Schistidium apocarpum. Залежно від концентрації у гаметофітах обох видів мохів, досліджувані метали можна розташовувати у такому порядку: Mn >> Zn >> Cr >> Ni >> Pb. Однак вміст Mn і Zn у гаметофіті моху S. apocarpum значно вищий, ніж у гаметофіті R. murale. У гаметофітах обох видів мохів, зібраних у районах південної частини м. Львова, які зазнають промислового і транспортного навантаження, встановлено вірогідно більшу концентрацію Pb, а в гаметофіті R. murale - ще й підвищений вміст Mn, ніж у рослинному матеріалі, зібраному на парковій території. Результати дослідження свідчать про те, що інтенсивність акумуляції важких металів у гаметофітах епілітних мохів може відображати рівень забруднення атмосфери металами в міських районах, які зазнають техногенного навантаження.Різні види транспорту належать до основних джерел забруднення довкілля важкими металами (ВМ) та іншими забруднювачами. Відомо, що бріофіти накопичують ВМ; проте метаболічні зміни в цих рослинах за умов акумуляції металів вивчені недостатньо. Мета роботи - проаналізувати акумуляцію ВМ, процес пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ензимів антиоксидантної системи в гаметофіті моху Didymodon rigidulus Hedw., зібраного в міських районах з інтенсивним рухом автомобільного та залізничного транспорту. Пагони моху збирали на трьох ділянках у м. Львів (Україна). Ділянку 1 (контроль) вибрали в парковій зоні; ділянки 2 і 3 - у районах з інтенсивним автомобільним і залізничним рухом відповідно. Концентрацію хрому (Cr), нікелю (Ni), свинцю (Pb) і цинку (Zn) у рослинному матеріалі визначено методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Рівень продуктів ПОЛ, а саме гідропероксидів ліпідів і речовин, які реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-активні продукти), а також супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну активність визначено стандартними методами. Результати опрацьовано методами варіаційної статистики. За рівнем акумуляції в гаметофіті моху D. rigidulus, зібраного у парковій зоні (ділянка 1), досліджувані метали можна розташувати в такому порядку: Zn >> Cr >> Ni >> Pb. У пагонах D. rigidulus, зібраних на ділянці 2, виявлено більший рівень накопичення Pb, Zn і Ni (у 2,27, 1,78 і 1,45 разу відповідно), а на ділянці 3 - вищий вміст Pb і Zn (у 1,8 і 1,67 разу відповідно) у порівнянні з рослинами, зібраними в парковій зоні. У зразках моху з цих ділянок не виявлено істотних відмінностей у концентрації Cr у порівнянні з контролем. Концентрація гідропероксидів ліпідів у пагонах моху, відібраних на ділянках 2 і 3, була відповідно в 4,26 і 3,75 разу більша від контролю, а утворення ТБК-активних продуктів було інтенсивнішим у рослинному матеріалі з ділянки 2, ніж із контрольної ділянки. СОД і каталазна активність була вірогідно більшою в пагонах D. rigidulus із ділянки 2 у порівнянні з контрольною ділянкою, проте активність обох ферментів у зразках моху з ділянки 3 істотно не перевищувала контрольний рівень. Результати дослідження свідчать, що навантаження на навколишнє середовище, створюване автомобільним і залізничним транспортом, сприяє накопиченню ВМ, особливо Zn і Pb, у гаметофіті моху D. rigidulus. За таких умов у клітинах D. rigidulus зростає інтенсивність процесів ПОЛ, що виразніше виявляється у пагонах моху на ділянці з інтенсивним автомобільним рухом. Активацію антиоксидантних ензимів (СОД і каталази), виявлено в клітинах моху, що росте на цій ділянці, може відігравати важливу роль у захисті клітин бріофітів від оксидативного стресу, спричиненого накопиченням ВМ. | ||
| 9. |
Polishchuk A. I. Dynamics of foliar concentrations of photosynthetic pigments in woody and herbaceous plant species in the territory of an industrial city [Електронний ресурс] / A. I. Polishchuk, H. L. Antonyak // Біологічні студії. - 2022. - Т. 16, № 2. - С. 29-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2022_16_2_5 | ||
| 10. |
Zhylishchich Y. Metabolic adaptations of blood erythroid cell populations and hematopoietic organs in condition of cadmium intoxication [Електронний ресурс] / Y. Zhylishchich, B. Krektun, H. Antonyak, V. Snitynskyi // Біологія тварин. - 2021. - Т. 23, № 3. - С. 129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2021_23_3_125 | ||
| 11. |
Polishchuk O. Metal-accumulating capacity and antioxidant activity of Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp. moss in urban areas [Електронний ресурс] / O. Polishchuk, Y. Zhylishchych, H. Antonyak // Біологічні студії. - 2023. - Т. 17, № 4. - С. 37-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2023_17_4_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |